Журналіст-розслідувач, керівник відділу розслідувань "Української правди" Михайло Ткач був серед цьогорічних номінантів на отримання Премії імені Георгія Ґонґадзе. Михайло виступив з промовою під час сьомої Церемонії Премії. Він говорив про роль перемог у нашому житті під час війни та відповідальність кожного з нас за те, щоб вона не завершилася поразкою.
До вашої уваги повний виступ Михайла у текстовому форматі:
У першу чергу хочу подякувати Богу і Силам оборони за те, що маю змогу сьогодні стояти тут перед вами.
Сьогодні важливий день для української журналістики. Дякую усім тим, хто підтримує мою роботу, роботу нашої команди відеорозслідувань "Української правди". Дякую моїм колегам: Сергію, Андрію, Ярославу та Валерію (які зараз на зйомці і мені соромно, що я не з ними), Дмитру, Іларіону. Авжеж, дякую Севгіль та Олені Юріївні [Притулі]. І дякую Георгію Ґонґадзе, бо я маю честь працювати у виданні, заснованому ним — Українській правді.
Коли заснували цю Премію [у 2019 році Українським ПЕН, родиною Георгія Ґонґадзе, виданням "Українська правда", Києво-Могилянською бізнес-школою та її випускниками], я чи не вперше подумав, що це Премія, яка має велике значення і для мене особисто.
Але після 24 лютого 2022 року у мене немає особистих амбіцій, немає прагнень до особистих перемог, тому що у випадку, якщо наша країна не переможе росію — особисті перемоги не матимуть жодного значення.
Наразі для мене має значення лише одна перемога. Я намагаюся від себе, як журналіст, як громадянин, як журналіст "Української правди", як людина, яка може закрити якийсь збір, привезти для військових автівки, робити усе для того, щоб бути ефективним саме у цей час. Для мене, моєї команди, "Української правди" — це величезна відповідальність.
Дивіться повне відео виступу Михайла Ткача на YouTube.
Ми самі не любимо спам. Тільки найцікавіше!
