1969

Український журналіст. Георгій Ґонґазде народився 21 травня 1969 р. у Тбілісі.

Дитинство та юність Георгій (для друзів та рідних – Гія) провів у Грузії, щороку відвідуючи Львів, де проживала родина матері Олександри.

Георгій був активною дитиною, художником, спортсменом, молодіжним чемпіоном Грузії з бігу на короткі дистанції. Після школи він вступив до Інституту міжнародних відносин.

Георгій Ґонґазде 1969
1989

1989 р. його забрали на строкову військову службу і відправили в Таджикистан на кордон з Афганістаном. Там він отримав контузію під час супроводження виходу радянських військ з Афганістану.

Повернувшись після завершення служби, Георгій продовжує навчання. У столиці Грузії починаються протести за незалежність.

Гія, як і його батько Руслан Ґонґадзе – грузинський кінорежисер та голова руху “Народний Фронт. Вільна Грузія”, – поринув у суспільно-політичну роботу.

На прохання батька Георгій очолив інформаційний відділ партії. Як представник Грузії він їздить країнами колишнього Радянського Союзу, щоби підтримати незалежні рухи в Литви, Латвії, України.

Георгій Ґонґазде 1989
1991

На початку 90-х Георгій переїжджає на батьківщину матері до Львова, де продовжує навчання на факультеті іноземних мов Львівського національного університету ім. І. Франка. Тут він одразу вливається в активне громадсько-політичне життя міста.

Наприкінці 1991 р. у Тбілісі починається повстання проти першого президента незалежної Грузії Звіада Гамсахурдії. Батько Георгія, депутат Парламенту Грузії, був в опозиції до президента, за що потрапив у списки “ворогів народу”.

Георгій вирішив повернутися до Тбілісі, щоб підтримати батька. Він приєднується до повстання як медбрат, але згодом бере в руки камеру. В результаті на світ народжується його перший документальний фільм “Біль землі моєї”.

Пізніше як журналіст Георгій працював під час Грузинсько-Російської війни в Абхазії, де отримав важке осколкове поранення.

Георгій Ґонґазде 1991

Повернувшись до Львова, Георгій разом із майбутньою дружиною Мирославою завершив зйомки ще однієї документальної стрічки “Тіні війни” та продовжив співпрацювати з газетою “Пост-Поступ”. Тут Георгій та Мирослава з колегами створили телестудію "Центр Європи”.

Георгій Ґонґазде lvov
1995 1997

1995 р. Георгій з дружиною переїжджають до Києва для роботи на "ММЦ-Інтерньюз". Георгій стає ведучим програми економічної аналітики “Параграф” та авторської програми політичної аналітики “Вікна-Плюс”.

1997 р. він створив “Центр журналістських розслідувань”, також співпрацював з радіо "Континент", де вів свою авторську програму.

Георгій Ґонґазде 1995 1997
2000

У квітні 2000 р. Георгій Ґонґадзе заснував інтернет-видання “Українська правда”.

Для української журналістики на той час це був революційний крок. Видання, серед іншого, публікує і резонансні матеріали про тодішнього президента Украъни та його оточення.

16 вересня 2000 р. Георгій зник.

2 листопада його обезголовлене тіло знайшли у Таращанському лісі неподалiк від Києва.

Його вбивство і можлива причетність до нього президента Леоніда Кучми спровокували протести, які переросли у рух “Україна без Кучми”.

Саме ці події стали предтечею Помаранчевої революції.

Георгій Ґонґазде 2000

Після 18 років розслідування та судових процесів у вбивстві Георгія Ґонґадзе покарані четверо виконавців – працівників Міністерства внутрішніх справ України.

Замовники вбивства Георгія досі не понесли покарання.

Георгій Ґонґадзе похований у Києві 22 березня 2016 р.

Георгій Ґонґазде