Премія імені Георгія Ґонґадзе
  • Про Премію
    Засновники Премії Концепція Премії Наглядова рада Капітула Премії Лауреати Премії Меценати Премії Рада експертів Команда Контакти
  • Новини
  • Публікації
  • Проєкти Премії
    Журналістика незалежної України 30 до 30: Хто творить майбутнє українських медіа Iсторії соціального підприємництва Ціна слова Лишаюсь у професії Регіональні медіа: історії успіху Медіадень Тут-і-тепер: Історії журналістів на війні RECвієм: Платформа пам’яті журналістів, загиблих внаслідок повномасштабної війни Росії проти України Всi проєкти
  • Георгiй Ґонґадзе
    Біографія Спогади Спецпроєкт з Reporters
Головна / Публікації / "Південь — не декорації": як медіа формують образ регіону — публічна розмова Премії Ґонґадзе на фестивалі PORT
7 вересня, 2026

"Південь — не декорації": як медіа формують образ регіону — публічна розмова Премії Ґонґадзе на фестивалі PORT

Поділитися facebook linkedin twitter

"Південь — не декорації": як медіа формують образ регіону — публічна розмова Премії Ґонґадзе на фестивалі PORT

У межах другого літературного фестивалю PORT відбулася публічна розмова Премії імені Георгія Ґонґадзе "Південь у фокусі: як медіа формують образ регіону". Говорили про те, хто сьогодні розповідає історії українського Півдня, як повномасштабна війна змінила його сприйняття в Україні та світі, чому локальні медіа є критично важливими для видимості регіону та як не замінити старі стереотипи про Південь новими.

Учасницями розмови стали:

  • Юлія Тимошенко — журналістка, очільниця Ukraïner;
  • Марічка Паплаускайте — журналістка, письменниця та редакторка, номінантка Премії Ґонґадзе 2021, співзасновниця The Ukrainians Media та шеф-редакторка журналу Reporters;
  • Вероніка Полякова — журналістка, засновниця та керівниця незалежного одеського медіа "Море Людей";
  • Ганна Ковальова — журналістка, шеф-редакторка інтернет-видання "Махала" з півдня Одещини.

Модерувала розмову Наталя Мажарова — операційна директорка літературного фестивалю PORT.

"Бракує не так історій, як людей, які можуть ці історії розповідати"

Однією з центральних тем розмови стало питання авторства історій про Південь. Марічка Паплаускайте, зауважила: проблема полягає не стільки в нестачі тем про Південь, скільки в недостатній кількості людей із регіону, які мають можливість розповідати ці історії широкій аудиторії.

"Мені здається, що бракує не так історій, як людей, які можуть ці історії розповідати. За моїми відчуттями і досвідом, найкраще про той чи інший регіон розповідає людина, яка його добре знає. Це набагато глибший погляд, помічання тих речей, які можуть залишитися непоміченими, коли про регіон говорить людина зовні", — говорить Марічка.

Як приклад вона згадала матеріал The Ukrainians про окуповані Олешки, який писала журналістка з Херсонщини Марія Семенченко, спираючись, зокрема, на спілкування зі своїми рідними в окупації.

Від російських міфів до образу українського спротиву

Про те, як Південь України десятиліттями сприймали закордоном, говорила Юлія Тимошенко. За її словами, ще до повномасштабного вторгнення міжнародне уявлення про регіон значною мірою перебувало під впливом російських наративів.

Особливо виразно це було помітно на прикладі Одеси, яку часто представляли через міфи про "російське минуле", специфічний гумор чи образ курортного міста, відірваного від українського політичного та історичного контексту.

"Події 2022 року дуже сильно змінили образ Півдня і в іноземних медіа. І я не думаю, що це зробили у першу чергу українські медіа. Я думаю, що це зробили українські люди", — зазначила Юлія.

За її словами, історії спротиву перших місяців повномасштабного вторгнення — від острова Зміїний до протестів і спротиву жителів Херсонщини — дали міжнародній аудиторії іншу оптику. Південь почав поставати не лише як регіон, який Росія намагається захопити або знищити, а як простір українського спротиву.

"Це наратив, який показує Україну, українські міста і, зокрема, Південь не лише через призму того, що Росія тут зробила чи зруйнувала, а через призму української сили", — наголосила вона.

"Південь — це не декорації і не територія, яку треба пояснювати"

Засновниця одеського медіа "Море Людей" Вероніка Полякова наголосила: говорити про Південь варто передусім як про суб’єктний регіон, а не як про територію, яку необхідно постійно пояснювати решті країни.

"Південь — це не декорації, не набір стереотипів і не територія, яку треба пояснювати. На Півдні живуть люди, які мають достатньо суб’єктності, аби говорити за Південь самостійно", — сказала Вероніка.

Саме на цьому принципі, за її словами, побудована робота "Моря Людей": показувати Одесу через голоси людей, які живуть у місті, працюють, волонтерять, створюють бізнеси та громадські ініціативи. Водночас важливо не намагатися звести весь Південь до одного універсального образу. Одеса, Миколаїв, Херсон, південь Одещини мають різний історичний, культурний і соціальний досвід.

Окремо Вероніка Полякова звернула увагу на відмінність між локальними й національними медіа. Національні редакції часто приїжджають у регіон тоді, коли відбуваються обстріли, політичні скандали або події загальноукраїнського масштабу. Локальні журналісти залишаються поруч із героями своїх матеріалів до, під час і після цих подій.

"Важливо, щоб про Південь не лише писали в Києві, а щоб медіа самого Півдня мали достатньо ресурсу і можливостей говорити про нього так, щоб потім про ці історії писала вся Україна", — наголосила вона.