Цього року 11-12 лютого Премія Ґонґадзе проводила традиційний Медіадень. На тлі загрози нової хвилі російської агресії журналісти ділилися своїми припущеннями про розвиток подій, говорили про правду, незалежність медіа і деколонізацію. За два тижні росіяни розпочали повномасштабне вторгнення в Україну.
Від початку великої війни Росії проти України ми значно переформатували роботу. Розповідаємо про ключові події та ініціативи, які Премія втілила протягом весни.
Пам’ять про загиблих колег
З перших днів повномасштабної війни ледь не щодня надходили новини про викрадених, поранених або вбитих українських чи іноземних журналістів. Водночас чимало міжнародних видань продовжували називати події, що розгортались в Україні, конфліктом або протистоянням.
Щоб привернути увагу до злочинів Росії проти журналістів Українським ПЕН, Львівський Медіафорум, Премія Ґонґадзе та партнери організували на Площі Ринок у Львові виставку «Call the War а War». Через інформаційні стенди та виступи журналістів ми закликали іноземних медійників пам’ятати про значення слів, а також вшанували пам’ять загиблих колег.
Виставка тривала з 31 березня по 4 квітня.
Фото Каті Москалюк
Журналісти та фотографи на війні
В березні та квітні ми записали два відеоролики з журналістами та фотографами. Медійники розповіли про свою роботу після початку повномасштабної війни Росії.
"До 24 лютого я з сім’єю жив у приватному будинку в Бучі, що під Києвом. Потім в наш будинок влетів російський снаряд. Я не знаю, що там зараз. В цей час я живу прямо на каналі, де працюю”, – ділиться Вадим Карп’як, ведучий Всеукраїнського телемарафону..
“Знімати під час війни – це постійно приглушувати біль та емоції. Ти бачиш людей, їхню безпорадність і не знаєш, чим можеш допомогти. Іноді просто хочеться підійти, відкласти камеру і обійняти. Але ти продовжуєш знімати далі”, – розповідає Яна Сідаш, фотографиня зі Львову.
Премія Ґонґадзе-2022
21 травня, в день народження Георгія Ґонґадзе, в Києві ми традиційно провели церемонію нагородження лауреата-2022. Цьогоріч Премію отримав тандем документалістів Євгена Малолєтки та Мстислава Чернова. Вони були єдиними журналістами у Маріуполі, що документували злочини російської армії для іноземних ЗМІ.
“Ми були очима мирних жителів Маріуполя”, – сказав Євген Малолєтка. Отримуючи нагороду, лауреат поділився зокрема історіями маріупольських жінок, що втратили своїх дітей внаслідок російської агресії.
Фото Олександра Куликова
Цього року відзнаку лауреатам вручив меценат Премії Ґонґадзе Антон Артеменко. На церемонії він звернувся від імені спільноти меценатів, які підтримують Премію та незалежну журналістику.
“Особисто мене надихають люди, які відчували та відчувають себе частиною того цілого, що має назву “Україна”. Таким був Георгій Ґонґадзе, такими є наші фіналісти”, – зауважив меценат.
До короткого списку Премії потрапили також головна редакторка “Громадського радіо” Тетяна Трощинська і редактор “Європейської правди” Сергій Сидоренко.
Фото Олександра Куликова
Також цього року Премія Ґонґадзе запровадила Спецвідзнаку. Її присудили Максу Левіну “за визначний внесок у розвиток української фотографії, відданість професії і відвагу”. До кінця своїх днів Макс документував злочини Росії і мріяв зробити фотографію, що зупинила б цю жорстоку війну. Під час церемонії відзнаку отримала мама Макса Валентина Левіна.
Тут-і-тепер
Разом із The Ukrainians ми запустили мультимедійний проєкт “Тут-і-тепер”. Тут відомі журналісти розповідають про побачене і почуте, а також діляться особистим досвідом проживання війни. Ми вже випустили епізоди з Віталієм Портниковим, Аллою Кошляк, Севгіль Мусаєвою, Єфремом Лукацьким. Ці історії можна читати та слухати.
“Я став дуже сентиментальним. Я ніколи стільки не плакав, як за цю війну. У мене часто текли сльози, а я нічим не міг зарадити”, - розповідає фотокореспондент Associated Press Єфрем Лукацький в проєкті “Тут-і-тепер”.
Попереду ще чимало важливих історій.
Що далі
У цей непростий час важливо говорити про місію журналістів та підтримувати колег. Тож маємо чимало планів. Аби бути в курсі наших проєктів, рекомендуємо підписатися на нашу розсилку. Для цього перейдіть на сайт Премії Ґонґадзе, прогорніть сторінку донизу та залиште електронну адресу.
Матеріали, які можуть вас зацікавити
- "У Маріуполі найважливіше було вижити": Євген Малолєтка і Мстислав Чернов про роботу фотожурналістів у час війни
- «Ми були очима мирних жителів Маріуполя». Інтерв'ю з фотографами Associated Press
- Фіналіст Премії Ґонґадзе-2022 Сергій Сидоренко: Моя журналістика – на межі з громадським активізмом
- Фіналістка Премії Ґонґадзе-2022 Тетяна Трощинська: Завдання журналістики – шукати не баланс, а правду
- "Кожен український фотограф мріє зробити фото, яке зупинить війну". Пам’яті Макса Левіна
- Вміст чутливого характеру: 12 українських фотографів, які розповідають про війну в Україні
- Журналісти на війні. Моніторинг злочинів російських окупантів проти вільних медіа (оновлюється)
- Українські журналісти на війні (відео)
- Українські фотографи на війні (відео)
- Мстислав Чернов і Євген Малолєтка про роботу фотографів (відео)
- Сюжет про фіналістку Премії Ґонґадзе Тетяну Трощинську (відео)
- Сюжет про фіналіста Премії Ґонґадзе Сергія Сидоренка (відео)
- Пам’яті Макса Левіна (відео)
- Фрагмент з фільму “Тіні війни” Георгія Ґонґадзе (відео)
Ми самі не любимо спам. Тільки найцікавіше!
