16 вересня минає 21 рік від дня викрадення та вбивства українського журналіста Георгія Ґонґадзе. Жорстокий злочин, а також опубліковані невдовзі так звані “плівки майора Мельниченка”, які дали підстави підозрювати у причетності до вбивства тодішнього президента України Леоніда Кучму, збурили професійну спільноту та суспільство і спровокували масові протести, які згодом переросли в акцію “Україна без Кучми”.
Попри тиск громадянського суспільства і міжнародних організацій, крапку в цій справі досі не поставлено.
Ще в листопаді 2005 року Європейський суд з прав людини за позовом Мирослави Ґонґадзе рішенням № 34056/02 визнав, що держава Україна виявилася неспроможною захистити життя журналіста. Відтоді завдяки невпинному тиску родини Ґонґадзе та міжнародної спільноти Україна зробила помітний прогрес у розслідуванні. Виконавців злочину названо й засуджено. В липні 2021 Верховний Суд врешті-решт завершив п’ятирічний процес розгляду касаційної скарги організатора та основного виконавця злочину, ексгенерала МВС Олексія Пукача, і залишив у силі вирок за статтею “Замовне вбивство” – довічне ув’язнення.
Втім Україна досі не виконала всіх вимог Комітету міністрів Ради Європи, який контролює виконання рішень ЄСПЛ.
Від України досі очікують:
- Пришвидшити розслідування щодо замовників вбивства, які до цього часу залишаються офіційно не встановленими;
- Підвищити ефективність розслідування кримінальних злочинів проти українських журналістів, забезпечити журналістам ефективний захист та належний рівень безпеки.
Від моменту вбивства Георгія Ґонґадзе кількість злочинів проти журналістів в Україні лише збільшується. На жаль, смерть Ґонґадзе – один з найбільш резонансних, але не єдиний випадок насильницької смерті тих, хто прагне доносити правдиву інформацію.
Серед найгучніших справ – вбивство 20 липня 2016 року в Києві журналіста Павла Шеремета. Суд над звинуваченими у вбивстві триває, однак усі затримані заперечують свою причетність до злочину і називають переслідування політично вмотивованим. Розслідування щодо замовників убивства виокремлено в окрему справу і досі триває.
Окрім того, 4 травня 2019 року у Черкасах жорстоко побили журналіста Вадима Комарова. Після 46 днів у комі чоловік помер. Злочин досі лишається не розкритим, а виконавці й замовники — не покараними.
Ці та інші справи — лише найяскравіші свідчення масштабної і тривожної тенденції. Оскільки Україна є незалежною демократичною країною, де цінують свободу слова й безпеку громадян, зокрема тих, хто бореться за правду, журналісти не мають зазнавати утисків, нападів й ставати жертвами вбивств, а справи проти виконавців та замовників мають бути розслідувані.
Ми, що нижче підписались, вимагаємо від української влади забезпечити прозоре розслідування цих справ, встановити та назвати замовників убивств. Ми також закликаємо захищати діяльність журналістів, виконати вимоги Комітету міністрів Ради Європи, які передбачають налагодження неупередженої та ефективної роботи правоохоронних органів і судової системи, та вживати системних заходів, необхідних для захисту права громадян на достовірну та неупереджену інформацію.
Премія імені Георгія Ґонґадзе
Виконавча Рада Українського ПЕН
Центр прав людини ZMINA
ГО “Детектор медіа”
ГО “Інститут масової інформації”
Центр громадянських свобод
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Харківська правозахисна група
ГО “Платформа прав людини”
Amnesty International Ukraine
ГО “Львівський Медіафорум”
Bihus.Info
Репортери без кордонів
ГО “Рух ЧЕСНО”
Ми самі не любимо спам. Тільки найцікавіше!
