Премія імені Георгія Ґонґадзе
  • Про Премію
    Засновники Премії Концепція Премії Наглядова рада Капітула Премії Лауреати Премії Меценати Премії Рада експертів Команда Контакти
  • Новини
  • Публікації
  • Проєкти Премії
    Журналістика незалежної України 30 до 30: Хто творить майбутнє українських медіа Iсторії соціального підприємництва Ціна слова Лишаюсь у професії Регіональні медіа: історії успіху Медіадень Тут-і-тепер: Історії журналістів на війні RECвієм: Платформа пам’яті журналістів, загиблих внаслідок повномасштабної війни Росії проти України Всi проєкти
  • Георгiй Ґонґадзе
    Біографія Спогади Спецпроєкт з Reporters
Головна / Новини / Промова фіналіста Премії-2021 Бориса Давиденка
25 травня, 2021

Промова фіналіста Премії-2021 Бориса Давиденка

Поділитися facebook linkedin twitter

Традиційно ім'я лауреата чи лауреатки Премії Ґонґадзе тримається в таємниці до моменту оголошення під час урочистої церемонії. Тому всі троє фіналістів і фіналісток готуються до кульманційного моменту однаково і готують свої промови.

Наводимо текст промови про журналістику фіналіста Премії-2021, головного редактора LIGA.net Бориса Давиденка:

"В Україні журналіст трохи більше, ніж журналіст.

І не тому, що більшість з нас, - видатні професіонали. На жаль - ні!

Просто крім журналістів в Україні не так багато людей, які намагаються генерувати ідеї.

За 30 років незалежності, в Україні і досі майже відсутня інфраструктура прийняття рішень. Складних рішень, які неможливі без суспільної дискусії, а журналісти, медіа - чи не єдиний стабільний інституційний учасник цієї дискусії.

Інших або взагалі немає, або дуже мало: дефіцит справжніх вчених, чия б наукова діяльність мала б дотик до проблем сьогодення, не набагато більше письменників, режисерів, змістовних мислителів, які б рефлексували про актуальне і важливе. А деякі ключові елементи інфраструктури рішень просто відгородились величезним парканом, наприклад, - судді.

Політики ж багато років настільки цинічно імітували та фальсифікували дискусію, що в українців виробилась політична глухота.

І тому, у пустій кімнаті без ідей і сенсів, голос журналістів інколи звучить потужніше і впливовіше, ніж мав би.

Це велика спокуса і відповідальність.

Спокуса, тому, що цехова впливовість на ринку ідей мотивує зібрати паству та почати віщати. Перетворитися з людини з диктофоном на людину з мегафоном.

Але моє уявлення про журналістику трохи інше. Я не кажу, що правильне: воно здається старомодним багатьом моїм колегам-одноліткам, не кажучи вже про 25-річних журналістів, вони просто не розуміють, що я від них вимагаю.

Моя метафора журналіста - це картограф, який досконало вивчає свій шматок місцевості й чесно називає - болото-болотом, ліс - лісом і так далі. З такою картою мандрівник, який вміє читати, може легше прийняти рішення, зорієнтуватися де він, і як йому дістатися фінальної точки найлегшим шляхом.

Але картограф не вказує куди йти, він не каже, що південь поганий, а північ хороший, що ліси - краще за річки. Його мета - зробити карту правдивою і детальною.

Бігати по ярах і обмірювати болота складніше, ніж намалювати жирну стрілку з підписом «Туди». І що підкупає - запит на дороговкази в Україні, набагато більший ніж на складні карти.

Навіщо ж робити більше і показувати складний, реальний світ 3-D, коли абсолютній більшості наших читачів-глядачів потрібне спрощене чорно-біле плоске зображення?

Раціональної відповіді на це питання у мене немає. Мабуть, з поваги до читачів та колег, які, не дивлячись ні на що, продовжують складати правдиву і деталізовану карту сьогодення.

Для мене головне, що не дивлячись на 1000 і одну проблему, українська журналістика якимось незрозумілим для мене чином вже декілька десятиліть виконує дуже і дуже важливу задачу: не дає країні звернути з цивілізаційно правильного напрямку.

Те що Україна - чи не єдина з пострадянського табору залишалась демократичною країною, де існує інститут виборів і реальна політична конкуренція, а права людини - не зовсім беззмістовне словосполучення з Конституції, - це багато у чому заслуга журналістів.

І велику частину цього вкладу зробили люди, які знаходяться у цьому приміщенні, той чиїм ім’ям названа ця премія.

Дякую вам і Георгію Ґонґадзе, що живу у демократичній країні, й можу мріяти, що вже моя донька житиме у розвинутій європейській країні, яка називається - Україна".

***

Нагадаємо, що цьогорічними фіналіст(к)ами Премії були головний редактор “Ліга.net” Борис Давиденко і головна редакторка онлайн-журналу Reporters Марічка Паплаускайте. Лауреаткою Премії Ґонґадзе 2021 року стала телеведуча Мирослава Барчук.

Усього до довгого списку номінантів на здобуття Премії імені Георгія Ґонґадзе 2021 року ввійшли 18 українських журналістів і журналісток.

Премія імені Георгія Ґонґадзе – нагорода для незалежних журналістів, заснована 2019 року Українським ПЕН у партнерстві з Асоціацією випускників Києво-Могилянської Бізнес-Школи, Києво-Могилянською Бізнес-Школою та виданням “Українська правда”.

Церемонія оголошення лауреата Премії-2021 відбулась в Національному музеї Тараса шевченка за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Інформаційні партнери Премії: Радіо Свобода, Детектор медіа, “Інтерньюз-Україна”, Інститут масової інформації, Reporters., Na chasi, Mind.ua.

Фото: Валентина Науменко

Промова фіналіста Премії-2021 Бориса Давиденка
Премія імені Георгія Ґонґадзе
Теми
Фіналісти 2021
Останні новини
Кушнір, Руденко, Ткач: оголошено номінантів Премії імені Георгія Ґонґадзе 2026
18 березня, 2026 Кушнір, Руденко, Ткач: оголошено номінантів Премії імені Георгія Ґонґадзе 2026
Від впливу журналістських розслідувань до векторів розвитку медіа: про що говорили на Медіадні Премії Ґонґадзе у Дніпрі
2 березня, 2026 Від впливу журналістських розслідувань до векторів розвитку медіа: про що говорили на Медіадні Премії Ґонґадзе у Дніпрі
28 лютого у Дніпрі відбудеться "Медіадень Премії Ґонґадзе"
12 лютого, 2026 28 лютого у Дніпрі відбудеться "Медіадень Премії Ґонґадзе"
Хто обиратиме лауреата(-ку) Премії Ґонґадзе 2026? Оголошено членів Капітули
21 січня, 2026 Хто обиратиме лауреата(-ку) Премії Ґонґадзе 2026? Оголошено членів Капітули
Всі новини
Новини, проєкти
та публікації Премії
protect Ми самі не любимо спам. Тільки найцікавіше!
З нами вже чимало підписників!
Премія імені Георгія Ґонґадзе
Пошта
gongadzeprize@gmail.com
Facebook Instagram Tiktok LinkedIn Youtube
Написати нам
Проєкти Премії
  • Журналістика незалежної України
  • 30 до 30: Хто творить майбутнє українських медіа
  • Iсторії соціального підприємництва
  • Ціна слова
  • Лишаюсь у професії
  • Регіональні медіа: історії успіху
  • Медіадень
  • Тут-і-тепер: Історії журналістів на війні
  • RECвієм: Платформа пам’яті журналістів, загиблих внаслідок повномасштабної війни Росії проти України
  • Всi проєкти
Про Премію
  • Засновники Премії
  • Концепція Премії
  • Наглядова рада
  • Капітула Премії
  • Лауреати Премії
  • Меценати Премії
  • Рада експертів
  • Команда
  • Контакти
Георгiй Ґонґадзе
  • Біографія
  • Спогади
  • Спецпроєкт з Reporters
Інше
  • Новини
  • Публікації
Політика конфіденційності
Про Премію
Засновники Премії Концепція Премії Наглядова рада Капітула Премії Лауреати Премії Меценати Премії Рада експертів Команда Контакти
Новини Публікації
Проєкти Премії
Журналістика незалежної України 30 до 30: Хто творить майбутнє українських медіа Iсторії соціального підприємництва Ціна слова Лишаюсь у професії Регіональні медіа: історії успіху Медіадень Тут-і-тепер: Історії журналістів на війні RECвієм: Платформа пам’яті журналістів, загиблих внаслідок повномасштабної війни Росії проти України Всi проєкти
Георгiй Ґонґадзе
Біографія Спогади Спецпроєкт з Reporters
Facebook Instagram Tiktok LinkedIn Youtube